Стейкінг криптовалют – це спосіб заробляти нагороди за перевірку транзакцій у блокчейн-мережі без необхідності продавати свої активи. Цей процес можна порівняти з отриманням відсотків на ощадному рахунку, але механіка стейкінгу принципово відрізняється від традиційного кредитування. Як і багато інших речей у криптовалютній екосистемі, стейкінг має свої особливості та нюанси, з якими краще розібратися заздалегідь.
Суть роботи стейкінгу
Стейкінг виконує дві головні функції: гарантує точність нової інформації, яка додається в блокчейн, захищає мережу від атаки 51% – коли хтось намагається захопити контроль над більшою частиною системи. Стейкінг криптовалют дозволяє власникам отримувати нагороди за те, що вони допомагають перевіряти блоки з даними транзакцій у блокчейн-мережі.
Система працює на основі винагород і покарань, які автоматично контролюються комп’ютерними правилами. Стейкери, які чесно дотримуються правил протоколу, отримують нагороди за свою роботу. А ті, хто порушує правила, можуть втратити свою криптовалюту.
Винагорода за стейкінг виплачується зазвичай у тій самій криптовалюті, яку ви заблокували (зазвичай пропорційно до цієї суми). У деяких блокчейн-мережах чим більше активів ви внесете в стейкінговий смартконтракт, тим вищий шанс бути обраним для перевірки блоків. Учасники з більшими вкладеннями зацікавлені діяти чесно, адже в разі порушень вони втратять більше грошей та їхні активи будуть конфісковані мережею. Але щоб не давати перевагу тільки багатим учасникам, деякі протоколи додають елемент випадковості, щоб всі, хто вклав невелику суму, мали шанс заробити нагороди.
У деяких мережах ще діє принцип «віку монети» – стейкери можуть підвищити свої шанси, тримаючи токени в стейкінгу довший час. Вік монети обчислюється так: кількість монет множиться на кількість днів у стейкінгу. Чим довше токени заблоковані, тим більша ймовірність, що валідатор буде обраний. Коли вузол успішно підтверджує блок транзакцій, вік монети скидається до нуля.
Переваги стейкінгу
Він дає власникам певних криптовалют можливість активно брати участь у роботі блокчейн-мереж і отримувати винагороду за криптовалютні активи з плином часу. Це є прикладом стабільного пасивного доходу і може стати частиною довгострокової інвестиційної стратегії, яка заохочує тримати криптовалюту в мережі.
Стейкінг не вимагає великих початкових вкладень у дороге обладнання для майнінгу – протоколи PoS працюють на звичайних комп’ютерах, блокчейн-мережі PoS споживають значно менше енергії порівняно з PoW, що знижує їхній вплив на довкілля.
Стейкінг потенційно захищає від інфляції, оскільки дозволяє збільшувати активи швидше за загальні темпи знецінення валюти. І ще багато власників криптовалют сприймають стейкінг як спосіб підтримати проєкти, в які вони вірять, допомагаючи забезпечувати безпеку їхньої мережі. У деяких випадках стейкінг надає право голосу в управлінських рішеннях, дозволяючи впливати на розвиток проєкту.
Типи стейкінгу криптовалют
- Прямий стейкінг: коли учасники блокують свої токени безпосередньо в блокчейн-мережі під час процесу узгодження.
- Стейкінг-пули: власники криптовалюти об’єднують свої активи, створюючи спільний стейкінг-вузол, щоб збільшити шанси на отримання нагород і дати доступ до мереж з високими мінімальними вимогами. Винагороди розподіляються між учасниками пропорційно до їхнього внеску.
- Делегований стейкінг: стейкери передають свої права вузлу валідатора, яким керує інша особа. Нагороди діляться між валідаторами та делегаторами.
- Біржовий стейкінг: коли криптовалютні біржі керують всіма процесами та розподіляють потім винагороди – вони надають послуги стейкінгу користувачам, які можуть заблокувати свої активи прямо на платформі.
- Ліквідний стейкінг: за заблоковані в стейкінгу активи користувачі отримують спеціальні замінні токени (не заморожені), які можна використовувати в інших протоколах DeFi і заробляти там додаткові нагороди. Тобто ваші оригінальні активи продовжують приносити винагороду від стейкінгу, а ви фактично заробляєте двічі з однієї суми.
- Кастодіальним або некастодіальний: в першому варіанті ви передаєте свої токени на платформу, в іншому – зберігаєте токени у власному цифровому гаманці.
Що треба знати про доказ частки володіння?
Доказ частки володіння – це механізм узгодження в блокчейні, який дозволяє власникам певних криптовалют підтверджувати транзакції та заробляти нагороди, коли вони блокують свої токени в стейкінгу (вносять їх у спеціальний стейкінговий смартконтракт).
Протоколи PoS вимагають від валідаторів купити та «заморозити» певну кількість токенів, щоб брати участь у перевірці блоків. Кожен блокчейн PoS має свій спосіб вибору валідаторів, але більшість використовують алгоритм, який визначає, хто саме перевірятиме вірогідність даних у новому блоці. Після вибору валідатори перевіряють правильність транзакцій та даних смартконтрактів, забезпечуючи безпеку та цілісність блокчейн-мережі. Багато протоколів PoS встановлюють мінімальну суму токенів для запуску програмного забезпечення валідатора. Наприклад, в блокчейні Ethereum потрібно мінімум 32 ether (ETH), щоб почати стейкінг у мережі.
Що таке делегований доказ частки володіння (DPoS)
Делегований доказ частки володіння (DPoS) – це покращена версія класичного PoS, але валідатори можуть обирати делегатів, які будуть підтримувати стейкінг-вузол та підтверджувати блоки від їхнього імені. Оператори делегованого стейкінгу зазвичай утримують комісію або відсоток від зароблених нагород за стейкінг. Вони конкурують між собою та пропонують стейкерам найвигідніші комісії, щоб переконати їх довірити свої активи саме їм.
Зменшуючи кількість вузлів валідатора, DPoS підвищує енергоефективність та прискорює перевірку транзакцій порівняно зі стандартним PoS. Проте критики зазначають, що блокчейн-мережі DPoS більш централізовані, оскільки перевіркою транзакцій займається обмежена кількість делегатів.
Яскравий приклад блокчейну DPoS – мережа TRON, яка функціонує як платформа для децентралізованих застосунків (DApp). Завдяки DPoS проєкт Tron обробляє транзакції швидше та з нижчими комісіями, ніж багато інших блокчейнів на базі PoS. Вся перевірка в блокчейні Tron здійснюється лише 27 делегованими виробниками блоків, які називаються «суперпредставниками».
Наступна стаття
Crypto Bridging: як з’єднати різні блокчейни
Штрафні санкції в стейкінгу
Коли валідатор блоку діє нечесно, це може нашкодити всій мережі: користувачі втрачають довіру, а вартість криптовалюти може впасти. Для уникнення цієї ситуації блокчейни з доказом частки володіння використовують систему покарань, яка називається «слешинг». Слешинг означає, що протокол конфісковує частину або всі токени, які валідатор заблокував у стейкінгу, якщо виявить нечесні дії з його боку. Найпоширеніші причини слешингу в протоколах PoS – це підтвердження неправильних блоків та тривала відсутність активності валідатора в мережі.
Ризики стейкінгу
Попри привабливі нагороди, стейкінг має свої ризики, які важливо врахувати перед внесенням криптовалюти в протокол.
Мережеві проблеми (помилки або вразливості) можуть загрожувати безпеці ваших активів. Якщо валідатор або оператор делегованого стейкінгу поводиться нечесно, в результаті чого ви можете отримати штрафні санкції (слешинг) і втратити частину або всі заблоковані активи.
Волатильність ринку – коли ціни на криптовалюту сильно коливаються, то навіть отримуючи винагороди загальна вартість ваших активів може впасти. Коли ви додаєте активи в стейкінг, ви передаєте весь контроль над ними протоколу, на відміну від безпечного зберігання в особистому гаманці. Нові закони також можуть вплинути на практику стейкінгу або його легальність у вашій країні. Заблоковані в стейкінгу активи не можна використати для торгівлі, участі в DeFi-протоколах або купівлі NFT.
Важлива інформація
Головний ризик – ваші монети блокуються на певний час, і протягом цього періоду ви не зможете їх продати, перевести або вивести. Якщо ціна різко впаде, ваші збитки можуть перевищити заробіток від стейкінгу. Втім, деякі платформи пропонують гнучкі умови з можливістю виведення криптовалюти в будь-який момент.
Поділитися публікацією
Посилання скопійовано!
